Вітаємо з Днем метролога!

21.05.2019
Поділитися:

20 травня світова громадськість відзначає Всесвітній день метрології. В цей день в 1875 році представниками 17 держав на міжнародній дипломатичній конференції була підписана Метрична конвенція. У цей час до Конвенції приєдналися більше 70 держав.

Сьогодні жодна сфера діяльності не обійдеться без вимірювальних засобів. Особливо це стосується водопровідної галузі, де необхідно постійно вимірювати обсяги води, визначати її якість, контролювати тиск у мережі та інші технічні показники.

Постачання питної води, відведення та очистка каналізаційних стоків є складним технологічним процесом. На всіх етапах, від забору води з природних джерел до повернення очищених стоків у природне середовище, у  Київводоканалі задіяно 80 тисяч одиниць вимірювальних приладів.

На балансі водоканалу знаходиться 15 тисяч лічильників води, за якими ведуться розрахунки за спожиту питну воду та відведення стоків. На балансі споживачів-юридичних осіб  - 45 тисяч приладів обліку, у фізичних осіб – більше мільйона.

«Відповідальність за точність і єдність вимірювань покладена на інженера-метролога. Спеціаліст цієї професії повинен знати чинне законодавство України з метрологічного забезпечення виробництва, технічні характеристики та конструктивні особливості, призначення і принципи роботи засобів вимірювань, методів виконання вимірювань, основи економіки, організації виробництва та управління та багато іншого», - розповіла головний метролог Київводоканалу Наталія Дика.

Сьогодні ми хочемо привітати усіх працівників стандартизації та метрології з професійним святом. Бажаємо вам завжди бути врівноваженими, точно визначати ціль та ставати еталоном успішності! Нехай щастя у вашому житті буде стільки, щоб його неможливо було виміряти!

 

Історична довідка

Слово „метрологія” у перекладі з грецької означає „вчення про міри”. А в сьогоденні метрологія − це наука про вимірювання та їх застосування.

Ми навіть не замислюємося, що постійно стикаємося з метрологією у повсякденному житті, навіть коли дивимось на годинник – адже це також вимірювальний засіб, у точності якого не має бути сумнівів. Метрологія  відповідає за точність усього, що нас оточує. Виміри потрібні скрізь: від зважування продуктів у магазині до визначення відстані між планетами.

Розвиток цивілізації (освоєння людством землеробства та розвиток торгівлі) сприяв створенню доступної системи порозуміння між народами, складовою частиною якої є система мір для вимірювання маси, відстані та часу.

Перше відоме згадування про точність засобів вимірювання і вірогідність вимірювань зустрічається в Біблії – Старому Заповіті (12 століття до н.е.): „Не робіть неправди в суді, у мірі, у вазі й у вимірюванні”. Однак є й наукові, незаперечні свідчення про найдавніше зародження метрологічної діяльності людини. Так, зокрема, археологи довели, що стародавні шумери, які жили понад 5000 років тому, не тільки застосовували міри довжини, площі, об’єму, ваги, часу та цінностей, але й уперше зв’язали ці міри в певну систему.

У всіх народів як міри довжини використовувалися частини людського тіла, про що свідчать вже самі назви: фут – ступня, дюйм – палець.

В часи Київської Русі була покладена давньоєгипетська система мір. Її основа – одиниця довжини – "лікоть", міра, яка була розповсюджена практично у всьому Стародавньому світі. Мірою площі був квадрат із стороною в один "лікоть", мірою об’єму – куб із стороною в один "лікоть", мірою ваги (маси) – маса води в об’ємі кубічного "ліктя".

З появою зразкових мір виникла необхідність їхнього дбайливого зберігання. У стародавніх народів еталони лінійних мір і ваги зберігалися дуже дбайливо в храмах й освячувалися релігією. Київська Русь не була винятком із цього правила. Нагляд за мірами й вагами здійснювало духівництво.

Починаючи з моменту створення еталонів в стародавньому світі з’явилась посадова особа,  що відповідала за збереження еталонів. Єгиптяни мали в колегії своїх жерців посадову особу, обов’язком якої було знати всі міри й зберігати їхні первинні зразки.

В середньовіччі безпосереднє спостереження за мірами й вагами, а також за правильним виконанням вимірювань у великій торгівлі було обов’язком нижчих чинів церковного кліру та виборних представників купецтва.

Особливо швидко метрологія стала розвиватися при Петрові I. Розширилася лабораторно-контрольна база. На багатьох заводах були організовані контрольно-вимірювальні лабораторії, досить добре оснащені.

У 1736 р. урядом була створена Комісія із встановлення мір і ваг, загальним завданням якої було формування міцних метрологічних основ для впорядкування вимірювального господарства.

У 1842 році була створена спеціальна установа для зберігання зразкових мір, яка одержала назву Депо зразкових мір і ваг.

Застосування метричної системи мір сприяє становленню та розвитку національних метрологічних інститутів і метрології в цілому як науки про вимірювання.